- комутувати
- —————————————————————————————комутува́тидієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
комутувати — у/ю, у/єш, недок. Установлювати зв язок … Український тлумачний словник
комутівний — а/, е/. Здатний комутувати … Український тлумачний словник
комутований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до комутувати. •• Комуто/ваний зв язо/к зв язок, встановлений за допомогою комутації (див. комутація2 2) … Український тлумачний словник
комутовний — а, е. Якого можна комутувати … Український тлумачний словник
комутування — я, с. Дія за знач. комутувати … Український тлумачний словник
комутуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до комутувати … Український тлумачний словник